Значення в інших словниках
-
косичка —
коси́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
косичка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до косиця 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
косичка —
КОСИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коси́ця 1. Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх .. кучерявих косичок (О. Іваненко); Хоч було темно, а він дивився на скуйовджену голівку з двома товстими косичками (К.
Словник української мови у 20 томах
-
косичка —
косичка, кошичко дика м’ята
Словник застарілих та маловживаних слів
-
косичка —
КОСИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коси́ця 1. Довгу косу одрізали і зоставили невеличкі пацьорочки, завивши їх у густі косички. (Мирний, IV, 1955, 172); Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх.. кучерявих косичок (Ів., Таємниця, 1959, 125).
Словник української мови в 11 томах