косичити —
коси́чити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
косичити —
-чу, -чиш, недок., перех., розм. Те саме, що заквітчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
косичити —
КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, що, розм. Те саме, що закві́тчувати. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (М. Коцюбинський); Батько брав нас на прохід до лісу, збирати ягоди.
Словник української мови у 20 томах
косичити —
ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...
Словник синонімів української мови
косичити —
КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що закві́тчувати. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (Коцюб., II, 1955,307); *Образно. Вийде сонце і довше постоїть над землею.. Ліси косичить, ..
Словник української мови в 11 томах