косичити

КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що закві́тчувати.

Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (Коцюб., II, 1955,307);

*Образно. Вийде сонце і довше постоїть над землею.. Ліси косичить, .. хором могутнім несеться клич: — Весна! Весна! (Хотк., II, 1966, 24).

Значення в інших словниках

1. косичити — коси́чити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. косичити — -чу, -чиш, недок., перех., розм. Те саме, що заквітчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косичити — КОСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, що, розм. Те саме, що закві́тчувати. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню (М. Коцюбинський); Батько брав нас на прохід до лісу, збирати ягоди.  Словник української мови у 20 томах
4. косичити — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
5. косичити — Косичити, -чу, -чиш гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.  Словник української мови Грінченка