кось-кось —
кось-ко́сь вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
кось-кось —
виг. Уживається для кликання коней.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кось-кось —
КОСЬ-КО́СЬ, виг. Уживається для підкликання коней. Він набрав у капелюх вівса, ходив за жеребцем і кликав: кось-кось... (С. Чорнобривець); – Кось-кось! Коні попіднімали голови, нашорошили вуха, довірливо рушили на той поклик (В.
Словник української мови у 20 томах
кось-кось —
КОСЬ-КО́СЬ, виг. Уживається для кликання коней. Він набрав у капелюх вівса, ходив за жеребцем і кликав: кось-кось… (Чорн., Потік.., 1956, 289).
Словник української мови в 11 томах