котючий
Котю́чий, -а, -е
1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Словник української мови ГрінченкаКотю́чий, -а, -е
1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Словник української мови Грінченка