крийма

Кри́йма

нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали. ЗЮЗО. І. 176.

Значення в інших словниках

1. крийма — присл., діал. Вщерть, повністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. крийма — КРИ́ЙМА, присл., діал. 1. Ущерть, повністю. По синьому морю, як бджоли, снували [кораблі], що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали (Сл. Б. Грінченка); Туман тоді стояв такий густий, що крийма вкрив і землю, і Дніпро (Григір Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах