Значення в інших словниках
-
крийма —
КРИ́ЙМА, присл., діал. 1. Ущерть, повністю. По синьому морю, як бджоли, снували [кораблі], що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали (Сл. Б. Грінченка); Туман тоді стояв такий густий, що крийма вкрив і землю, і Дніпро (Григір Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
-
крийма —
Кри́йма нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, прийма укривали. ЗЮЗО. І. 176.
Словник української мови Грінченка