крутило

Крути́ло, -ла

с.

1) = крутіж. Вх. Зн. 30.

2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.

Значення в інших словниках

1. крутило — див. вир  Словник синонімів Вусика
2. крутило — А, ч. «Новий українець» — грошовитий, впливовий.  Словник сучасного українського сленгу