кукукати
Кукукати, -каю, -єш, одн. в. кукукнути, -кну, -неш
гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Словник української мови ГрінченкаКукукати, -каю, -єш, одн. в. кукукнути, -кну, -неш
гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Словник української мови Грінченка