Значення в інших словниках
-
кумця —
ку́мця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кумця —
див. кума
Словник синонімів Вусика
-
кумця —
-і, ж. Пестл. до кума.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кумця —
КУ́МЦЯ, і, ж. Пестл. до кума́. Ой, кумцю моя, принесу ти [тобі] жита (з народної пісні); Кумця кумці до вуха, а від кумці увесь світ слуха (приказка); Вони, кумцю [Мотре], дуже любляться, Гнат із Настею! (М. Коцюбинський); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
кумця —
КУ́МЦЯ, і, ж., Пестл. до кума́. Коли ж вони, кумцю [Мотре], дуже любляться, Гнат із Настею! (Коцюб., І, 1955, 51).
Словник української мови в 11 томах