Значення в інших словниках
-
купочка —
ку́почка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
купочка —
-и, ж. Пестл. до купка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
купочка —
КУ́ПОЧКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Та й та купка зернят часом зменшувалась, робилась, як купочка крихiтних прозорих мушок, i нарештi зовсiм зникала з очей (В. Винниченко); На купочці хмелиння сиділа Марія й обрізувала буряки (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
купочка —
Ку́почка, -чки, -чці; ку́почки́, -почо́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
купочка —
КУ́ПОЧКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Не дав йому господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна-одним, як сонечко в небі (Вовчок, І, 1955, 21); Чи вже ніхто із вас не здужа помогти Тій купочці старих борців, що до мети Помимо перешкід змагається невпинно? (Граб., І, 1959, 155).
Словник української мови в 11 томах