курдюк —
КУРДЮ́К, а́, ч. Жирове відкладення біля хвоста у деяких порід овець. От це повновісне зерно, а то така паскудна полова, що й худобі курдюк наб'є (М. Стельмах); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
курдюк —
А, ч. Великий живіт. Я завжди гадаю: а як займаються сексом чуваки з отаким курдюком?
Словник сучасного українського сленгу
курдюк —
(-а) ч.; мол. Великий живіт. ПСУМС, 7.
Словник жарґонної лексики української мови
курдюк —
КУРДЮ́К, а́, ч. Жирове відкладення біля хвоста у деяких порід овець. *У порівн. Чорна, збита, як баранячий курдюк, борода вся в рудих лишаях (Тют., Вир. 1964, 483); // Уживається як лайливе слово. — Ти куди прешся, баранячий курдюк? — закричав він та накинувся на Тимка (Тют., Вир, 1964, 364).
Словник української мови в 11 томах