Значення в інших словниках
-
кусник —
ку́сник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кусник —
див. залишок; хліб
Словник синонімів Вусика
-
кусник —
-а, ч. Зменш. до кусень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кусник —
КУ́СНИК, а, ч. Зменш. до ку́сень. Діти сумно дивилися на труну, покриту кусником домашнього полотна (Н. Кобринська); Я слідив [стежив] за кождим куснем вугля, як він, зразу чорний, облитий синявим огником, поволі червонів, а далі білів...
Словник української мови у 20 томах
-
кусник —
ку́сник = ку́сень: Та, на жаль, є в наших часах між нашим народом такі вірні, що вище ставлять невеличке добро матеріяльне, кусник хліба, свою особисту вигоду, дочасну, марну користь від того, що є високе, рідне й святе (Шептицький); Але то таки був порядний кусник вулиці (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кусник —
шмато́к (кусо́к, ку́сень) хлі́ба (насу́щного). Засоби, необхідні для прожиття, існування. Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М.
Фразеологічний словник української мови
-
кусник —
Ку́сник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кусник —
КУ́СНИК, а, ч. Зменш. до ку́сень. Я слідив [стежив] за кождим куснем вугля, як він, зразу чорний, облитий синявим огником, поволі червонів, а далі білів, розпадався на кусники (Фр.
Словник української мови в 11 томах