кухта

Ку́хта, -ти

м.

1) Поваренокъ. Куди кухті до патини. Ном. № 13232.

2) Счетная единица у продавцевъ галантерейныхъ товаровъ: нитокъ десять пачекъ, изъ которыхъ въ каждой десять пасом. Вас. 190.

Значення в інших словниках

1. кухта — Ку́хта: — кухарчук [16] — кухарчук, прислужник на кухні [8] — помічник або попихач у кухаря [9] — помічник або попихач у куховара [II] — прислужник на кухні, кухарчук [1] — прислужник у кухні [X]  Словник з творів Івана Франка
2. кухта — ку́хта іменник чоловічого роду, істота кухарчук діал.  Орфографічний словник української мови
3. кухта — -и, ч., діал. Кухарчук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кухта — КУ́ХТА, и, ч., діал. Кухарчук. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (І. Франко); Ішла ціла хмара панських слуг, кухарів, кухтів, цукорників, голярів і переодягнених за хлопців дівчат (А.  Словник української мови у 20 томах
5. кухта — ку́хта = кухарі́ца  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. кухта — КУ́ХТА, и, ч., діал. Кухарчук. А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (Фр., X, 1954, 203).  Словник української мови в 11 томах