кухта
КУ́ХТА, и, ч., діал.
Кухарчук.
А в кухні жар і вар, і кухар кухтів штурка, Щоб, боже борони, не припалилась курка! (І. Франко);
Ішла ціла хмара панських слуг, кухарів, кухтів, цукорників, голярів і переодягнених за хлопців дівчат (А. Чайковський);
–Та що ти йому такими речами голову завертаєш? – противився доктор, – куди кухті до патини, а йому до мистецтва! (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)