кучити

Кучити, -чу, -чиш

гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.

Значення в інших словниках

1. кучити — Ку́чити: — сумувати [26]  Словник з творів Івана Франка