Значення в інших словниках
-
кущик —
ку́щик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кущик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до кущ 1), 2). || перен. Пучок волосся.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кущик —
КУ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кущ 1, 2. Читаю й бачу неначе: гора, травичка, кущики (А. Тесленко); Спереду невеликий старосвітський полковницький будинок, соломою вкритий. На стрісі мох і навіть кущик жита (О.
Словник української мови у 20 томах
-
кущик —
Низька багаторічна рослина вис. до 0,5 м зі здерев'янілими пагонами, які розгалужуються переважно під землею або одразу над поверхнею; к. іноді утворюють суцільні зарості (напр., верес, чорниця, барвінок).
Універсальний словник-енциклопедія
-
кущик —
КУ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кущ 1, 2. Читаю й бачу неначе: гора, травичка, кущики (Тесл., Вибр., 1950, 156); Спереду невеликий старосвітський полковницький будинок, соломою вкритий. На стрісі мох і навіть кущик жита (Довж., І, 1958, 217); // перен.
Словник української мови в 11 томах