кізка
Кізка, -ки
ж. ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. см. ковел.
Словник української мови ГрінченкаКізка, -ки
ж. ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. см. ковел.
Словник української мови Грінченка