кілочок
Кіло́чок, -чка
м. ум. отъ кіло́к.
1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. І. 308. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. МВ. ІІІ.
2) = чека. Рудч. Чп. 249, 250.
3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. Вас. 202.
4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.
Словник української мови Грінченка