кін
Кін, ко́ну
м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Словник української мови ГрінченкаКін, ко́ну
м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Словник української мови Грінченка