кість
Кість, ко́сти
ж.
1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума.
2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. н. п. ум. кістка, кісточка.
Словник української мови Грінченка