лабаз —
Ла́баз: — тут: бур'ян [5;7] — тут в розумінні: бур'ян [XII]
Словник з творів Івана Франка
лабаз —
лаба́з іменник чоловічого роду арх.
Орфографічний словник української мови
лабаз —
I -у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. II -у, ч., мисл. 1》 Підмостки, що їх влаштовують на дереві для відстрілу ведмедя на вівсяному полі. 2》 Хатка на землі або дереві для зберігання продовольчих та мисливських припасів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лабаз —
Комора, склад, див. амбар, магазин, шпихлір
Словник чужослів Павло Штепа
лабаз —
ЛАБА́З, у, ч., заст. 1. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (О. Гончар); На території саду було кілька господарських будівель з конторкою та лабазами для сушіння фруктів (В.
Словник української мови у 20 томах
лабаз —
КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал.
Словник синонімів української мови
лабаз —
ЛАБА́З, у, ч., заст. Приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна. Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (Гончар, II, 1959, 9).
Словник української мови в 11 томах
лабаз —
1. Споруда для торгівлі мукою, сіллю, шкірою та іншими сільськогосподарськими товарами. 2. Сарай, повітка, комора. 3. Лісна комора, що підноситься на одному чи кількох стовпах і призначена для зберігання продуктів, мисливської дичини, хутровини. 4. Настил, плоска покрівля.
Архітектура і монументальне мистецтво