лаба
Ла́ба, -би
ж.
1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504.
2) Ножки въ козлахъ и пр. см. ремісник. Шух. І. 179, 257. ум. лабка.
Словник української мови ГрінченкаЛа́ба, -би
ж.
1) = лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504.
2) Ножки въ козлахъ и пр. см. ремісник. Шух. І. 179, 257. ум. лабка.
Словник української мови Грінченка