лазня
Ла́зня, -ні
ж.
1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038.
2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Кіевск. у.
3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.
Словник української мови Грінченка