Словник української мови Грінченка

лаючий

Лаючий, -а, -е

Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. лаючий — -а, -е. Який полюбляє лаятися. Лаюча жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лаючий — Лаю́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)