лаючий

лаю́чий

-а, -е.

Який полюбляє лаятися. Лаюча жінка.

Значення в інших словниках

1. лаючий — Лаю́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. лаючий — Лаючий, -а, -е Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.  Словник української мови Грінченка