левадка

Левада, -ди

ж. Окопанное или огороженное мѣсто для сѣнокоса вблизи усадьбы. За городом левада, де збіралась громада. Ном. № 9091. Як би на вашій леваді та мій вітряк. Ном. 8968. ум. левадка. Кушів левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб. Кв.

Значення в інших словниках

1. левадка — лева́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. левадка — -и, ж. Зменш.-пестл. до левада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. левадка — ЛЕВА́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лева́да. Перестав [п'яниця] пити, купив левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб (Г. Квітка-Основ'яненко); Глянь, який рядок велетнів осокорів та верб заглядає через тин в наш город з Леміщиної левадки! (І.  Словник української мови у 20 томах
4. левадка — ЛЕВА́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лева́да. Перестав [п’яниця] пити, купив левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб (Кв.-Осн., II, 1956, 229); Внизу лежало заквітчане левадками, гаями й садками мов місто Валки (Панч, В дорозі. 1959, 34).  Словник української мови в 11 томах