лиман
Лима́н, -ну
м.
1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Дума.
2) Большое и глубоководное озеро, незаросшее камышемъ. Браун. у.
3) раст. Ranunculus acris. ЗЮЗО. І. 133.
Словник української мови Грінченка