лиман

лима́н

[ли^еман]

-ну, м. (на) -н'і, мн. -ни^е, -н'іў

Значення в інших словниках

1. лиман — лима́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лиман — див. ЗАТОКА.  Словник синонімів Караванського
3. лиман — -у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лиман — ЛИМА́Н, у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І.  Словник української мови у 20 томах
5. лиман — лима́н (від грец. λιμήν – порт, гавань, пристань) затоплене морем розширене гирло річки. Від моря здебільшого відокремлюється косою.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. лиман — Мілка зат. або приморське оз. в гирлі ріки; виникає внаслідок затоплення морем пригирлових частин річкових долин і часткового (відкриті — губи) або повного закриття гирла ріки (відокремлення від моря) косою; відомі в Україні...  Універсальний словник-енциклопедія
7. лиман — ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев.  Словник синонімів української мови
8. лиман — Лима́н, -ну, -нові; -ма́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. лиман — ЛИМА́Н, у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
10. лиман — Лима́н, -ну м. 1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Дума.  Словник української мови Грінченка