лиман

лима́н

[лиеман]

-ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиман — лима́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лиман — див. ЗАТОКА. Словник синонімів Караванського
  3. лиман — -у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лиман — ЛИМА́Н, у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лиман — лима́н (від грец. λιμήν – порт, гавань, пристань) затоплене морем розширене гирло річки. Від моря здебільшого відокремлюється косою. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лиман — Мілка зат. або приморське оз. в гирлі ріки; виникає внаслідок затоплення морем пригирлових частин річкових долин і часткового (відкриті — губи) або повного закриття гирла ріки (відокремлення від моря) косою; відомі в Україні... Універсальний словник-енциклопедія
  7. лиман — ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. Словник синонімів української мови
  8. лиман — Лима́н, -ну, -нові; -ма́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лиман — ЛИМА́Н, у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. лиман — Лима́н, -ну м. 1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Дума. Словник української мови Грінченка