1. Орфоепічний словник української мови

летіти

леті́ти

[леит’ітие]

леичу, леитиш, леитиемо, леитиете; нак. леити, леит'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. летіти — (пересуватися в повітрі) плисти, поет. линути, (всюди) буяти, ширяти, (швидко) мчати. Словник синонімів Полюги
  2. летіти — леті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. летіти — Линути, (не раз) літати; (згори вділ) падати; (швидко рухатися) мчати; (- час) минати, тікати як вода з долоні; (- звуки) розлягатися; (поштою)... Словник синонімів Караванського
  4. летіти — див. бігти Словник синонімів Вусика
  5. летіти — лечу, летиш, недок. 1》 Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Пересуватися в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). || Пересуватися, переміщатися в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. летіти — ЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, недок. 1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (прислів'я); – Та ніколи мені сидіти, – Одвітує Бджола, – Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. летіти — ле́ті́ти 1. швидко йти (м, ср, ст): Лечу до маґазину, бо забула купити масло (Авторка) ◊ летіти як ві́тер швидко йти або їхати (Франко) 2. прагнути; уподобати (ст): – Знаєш, що Міра з Ромком будуть скоро женитися? -А, тепер, вже знаєш, а вам казала, що вона на нього летить (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. летіти — Круки на стерво летять, а пани на хазяїна, людську душу. Про панів, які визискують селян. Летять, як бджоли до меду. Ідуть дуже охоче, бо чують користь для себе. Полетів, як куля. Дуже скоро побіг. Хто високо літає, той низько сідає. Хто дуже гордиться, той скоро принизиться. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. летіти — (аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо... Фразеологічний словник української мови
  10. летіти — БІ́ГТИ (швидко пересуватися на ногах), ЛЕТІ́ТИ підсил., МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., НЕСТИ́СЯ підсил., ГНА́ТИ підсил. розм., ГНА́ТИСЯ підсил. розм., рідше, ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ЧУХРА́ТИ підсил. розм., ШКВА́РИТИ підсил. розм., ШПА́РИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  11. летіти — Леті́ти, лечу́, лети́ш; летячи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. летіти — ЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, недок. 1. Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах