1. Словник української мови в 11 томах

лиман

ЛИМА́Н, у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями.

Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (Н.-Лев., II, 1956, 219);

Грязі бердянського лиману — особливий дар природи. Вони містять у собі дуже цінні лікувальні речовини (Рад. Укр., 14.Х 1965, 4);

*Образно. Твої сині очі — лимани — Ясніють у щирім привіті (Нагн., Зустрічі.., 1955, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиман — лима́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лиман — див. ЗАТОКА. Словник синонімів Караванського
  3. лиман — [лиеман] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. лиман — -у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лиман — ЛИМА́Н, у, ч. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І. Словник української мови у 20 томах
  6. лиман — лима́н (від грец. λιμήν – порт, гавань, пристань) затоплене морем розширене гирло річки. Від моря здебільшого відокремлюється косою. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лиман — Мілка зат. або приморське оз. в гирлі ріки; виникає внаслідок затоплення морем пригирлових частин річкових долин і часткового (відкриті — губи) або повного закриття гирла ріки (відокремлення від моря) косою; відомі в Україні... Універсальний словник-енциклопедія
  8. лиман — ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. Словник синонімів української мови
  9. лиман — Лима́н, -ну, -нові; -ма́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лиман — Лима́н, -ну м. 1) Лиманъ, расширенное устье рѣки. Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє. Сине море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Чорним морем далеко гуляли... На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Дума. Словник української мови Грінченка