лиман
ЛИМА́Н, у, ч.
Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями.
Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів (І. Нечуй-Левицький);
Грязі бердянського лиману – особливий дар природи. Вони містять у собі дуже цінні лікувальні речовини (з газ.);
Частина мисливців почвалала пішки, частина сідає на вози й їде на лиман (М. Хвильовий);
І наверталось грекам на весло латаття Білозерського лиману (Л. Костенко);
* Образно. Твої сині очі – лимани – Ясніють у щирім привіті (М. Нагнибіда);
За одну аплікацію лікувальної грязі, як та, що накопичена в лиманах Причорномор'я на зарубіжних курортах платять близько ста доларів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)