лисичий

Лисичий, -а, -е

Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70.

Значення в інших словниках

1. лисичий — лиси́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лисичий — -а, -е. Прикм. до лисиця 1), 2). || Такий, як у лисиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лисичий — ЛИСИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до лиси́ця 1, 2. Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (І. Нечуй-Левицький); [Пузир:] Ну, гаразд. По случаю [з нагоди] ордена зроблю шубу з лисичого хутра (І.  Словник української мови у 20 томах
4. лисичий — ЛИСЕНЯ́ (маля лисиці), ЛИСИЧА́. У тритижневому віці лисенята починають пити молоко (з журналу); Приніс мені батько з поля двох сліпих лисичат (М. Кропивницький).  Словник синонімів української мови
5. лисичий — Лиси́чий, -ча, -че; -си́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лисичий — ЛИСИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до лиси́ця 1, 2. Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (Н.-Лев., II, 1956, 278); Щоб приховати хвилювання, ще нижче схилила [дівчина] голову: — Він був біля лисичих нір! (Автом., Коли розлуч.  Словник української мови в 11 томах