лисичка —
лиси́чка 1 іменник жіночого роду, істота лисиця лиси́чка 2 іменник жіночого роду гриб
Орфографічний словник української мови
лисичка —
I -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до лисиця 1-3). Лисичка-сестричка — персонаж народних казок. 2》 тільки мн. Веселі іскорки в очах. II -и, ж. Їстівний гриб жовтого кольору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лисичка —
ЛИСИ́ЧКА¹, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до лиси́ця 1–4. Коли приходить до кота лисичка та й питає його: – Що ти таке? (з казки); У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі жила, гуляла (Л.
Словник української мови у 20 томах
лисичка —
Їстівний гриб класу базидіоміцетів; поширений в Україні гриб; плодове тіло лійкоподібної форми, від блідо-жовтого до оранжевого, до 7 см у поперечнику.
Універсальний словник-енциклопедія
лисичка —
ЛИСИ́ЧКА¹, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до лиси́ця 1 — 3. У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі жила, гуляла (Гл., Вибр., 1951, 125); Лисичка з ліщини зирнула, А зайчик за сосну сховався (Мур., Хороші сусіди, 1948, 44); [Василина:] Бач, яка лисичка.
Словник української мови в 11 томах