лляти

Лляти, ллю, ллєш

гл. Лить. Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна? Ном. № 1455. кулі лля́ти. Врать; бояться. Кулі ллє. Ном. № 6939.

Значення в інших словниках

1. лляти — лля́ти дієслово недоконаного виду лити діал.  Орфографічний словник української мови
2. лляти — лляю, лляєш і ллю, ллєш, недок., перех. і неперех., діал. Лити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лляти — ЛЛЯ́ТИ, лля́ю, лля́єш і ллю, ллєш, недок., діал. Лити. Нащо в криницю воду лляти, коли вона і так повна! (приказка); Вночі лляв дощ (О. Кобилянська); Мати привчила його лляти на холодні руки теплу воду і спочатку нею, а потім холодними долонями натирати лице (О. Чорногуз).  Словник української мови у 20 томах
4. лляти — за ши́ю (за спи́ну, за ко́мір і т. ін.) не ллє кому і без додатка. Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т. ін. когось.  Фразеологічний словник української мови
5. лляти — ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.  Словник синонімів української мови
6. лляти — Лля́ти, лля́ю, лля́єш; лляв, лля́ла; лляй, лля́йте і ллю, ллєш, лив (від ли́ти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лляти — ЛЛЯ́ТИ, лля́ю, лля́єш і ллю, ллєш, недок., перех. і неперех., діал. Лити. Нащо в криницю воду лляти, коли вона і так повна! (Номис, 1864, № 1455); Вночі лляв дощ (Коб., III, 1956, 188).  Словник української мови в 11 томах