лляти
ЛЛЯ́ТИ, лля́ю, лля́єш і ллю, ллєш, недок., перех. і неперех., діал. Лити.
Нащо в криницю воду лляти, коли вона і так повна! (Номис, 1864, № 1455);
Вночі лляв дощ (Коб., III, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЛЯ́ТИ, лля́ю, лля́єш і ллю, ллєш, недок., перех. і неперех., діал. Лити.
Нащо в криницю воду лляти, коли вона і так повна! (Номис, 1864, № 1455);
Вночі лляв дощ (Коб., III, 1956, 188).
Словник української мови (СУМ-11)