лобко
Лобко́, -ка́
м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. (Залюбовск.).
Словник української мови ГрінченкаЛобко́, -ка́
м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. (Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка