лобовий

Лобови́й, -а́, -е́

Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.

Значення в інших словниках

1. лобовий — лобови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лобовий — Лобний; (- атаку) фронтальний; (удар) прямий, прямолінійний; (деталь у машині) передній; п! ЧОЛОВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. лобовий — -а, -е. 1》 Те саме, що лобний. 2》 Спрямований прямо перед собою, в лоб; фронтальний. || перен. Прямий, прямолінійний. Лобова атака. 3》 перен. Дуже прямолінійний, категоричний, що не враховує всієї складності, неоднозначності того або іншого явища.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лобовий — Чоловий  Словник чужослів Павло Штепа
5. лобовий — ЛОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Те саме, що ло́бний. В тім капшучці жаб'яча задня права лапка .. та лобова кісточка (Г. Квітка-Основ'яненко); У повітрі з'явилось щось нове – дивний звук, наднизька вібрація...  Словник української мови у 20 томах
6. лобовий — ВІДВЕ́РТИЙ (у якому неприховано виражаються думки, почуття), ПРЯМИ́Й, ПРОЗО́РИЙ, ЛОБОВИ́Й, НЕПОТАЙНИ́Й. В його кремезній постаті і в одвертому погляді було щось владне (П. Панч); Діду наш, кремезний запорожче!...  Словник синонімів української мови
7. лобовий — Лобови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лобовий — ЛОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Те саме, що ло́бний. В тім капшучці жаб’яча задня права лапка.. та лобова кісточка (Кв.-Осн., II, 1956, 205); В цей час [у дитини молодшого шкільного віку] помітно посилюється ріст лобових часток (Шк. гігієна, 1954, 53).  Словник української мови в 11 томах