лузга

Лузга, -ги

ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.

Значення в інших словниках

1. лузга — лузга́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лузга — див. залишок; лушпайка  Словник синонімів Вусика
3. лузга — -и, ж. 1》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. 2》 яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лузга — ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Б. Грінченка); На мокрій губі висіла лузга з насіння (О.  Словник української мови у 20 томах
5. лузга — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
6. лузга — Лузга́, -зги́, луззі́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лузга — ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Гр.); Велику увагу приділяють заготівлі кормів..  Словник української мови в 11 томах