лузга
ЛУЗГА́, и́, ж.
1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка.
Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Гр.);
Велику увагу приділяють заготівлі кормів.. Заготовляють кошики і лузгу соняшника, стрижні кукурудзи (Хлібороб Укр., 9, 1964, 19).
2. яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь.
Толстой вміє показати.. справжню суть характерів, приховану за лузгою слів, умовних дій, традиційних формул (Рад. літ-во, 1, 1961, 46).
Словник української мови (СУМ-11)