1. Словник української мови в 11 томах

лузга

ЛУЗГА́, и́, ж.

1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка.

Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Гр.);

Велику увагу приділяють заготівлі кормів.. Заготовляють кошики і лузгу соняшника, стрижні кукурудзи (Хлібороб Укр., 9, 1964, 19).

2. яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь.

Толстой вміє показати.. справжню суть характерів, приховану за лузгою слів, умовних дій, традиційних формул (Рад. літ-во, 1, 1961, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лузга — лузга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лузга — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
  3. лузга — -и, ж. 1》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. 2》 яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лузга — ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Б. Грінченка); На мокрій губі висіла лузга з насіння (О. Словник української мови у 20 томах
  5. лузга — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  6. лузга — Лузга́, -зги́, луззі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лузга — Лузга, -ги ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки. Словник української мови Грінченка