лузга

лузга́

-и, ж.

1》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка.

2》 яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лузга — лузга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лузга — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
  3. лузга — ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Б. Грінченка); На мокрій губі висіла лузга з насіння (О. Словник української мови у 20 томах
  4. лузга — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  5. лузга — Лузга́, -зги́, луззі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лузга — ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Гр.); Велику увагу приділяють заготівлі кормів.. Словник української мови в 11 томах
  7. лузга — Лузга, -ги ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки. Словник української мови Грінченка