лузга
ЛУЗГА́, и́, ж.
1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що легко відділяється від зернятка.
Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Б. Грінченка);
На мокрій губі висіла лузга з насіння (О. Довженко);
Там же, на тім же млині, крім борошна, були й цілі кар'єри трупів розстріляних, засипаних гречаною й просяною лузгою (І. Багряний);
Дідок мав крупу і мішок лузги, а Катранник – два мішки лузги і пшоно (В. Барка).
2. яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь.
За всією словесною лузгою проступала цілком визначена думка професора Брауна: можна з неорганічних речовин створити нові мікроби, а змінити природу мікроорганізму неможливо (М. Дашкієв).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лузга — лузга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лузга — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
- лузга — -и, ж. 1》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. 2》 яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лузга — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- лузга — Лузга́, -зги́, луззі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лузга — ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Гр.); Велику увагу приділяють заготівлі кормів.. Словник української мови в 11 томах
- лузга — Лузга, -ги ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки. Словник української мови Грінченка