любування

Любува́ння, -ня

с.

1) Ласки; любовныя ласки.

2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.

Значення в інших словниках

1. любування — любува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. любування — -я, с. Дія за знач. любувати і любуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. любування — ЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. любува́ти і любува́тися. Се було було любування, як їй здавалося, з ідеальної краси душевної її милого, се було схиляння перед ним своєї гордої голови... (Б. Грінченко); Ще раз повів [начальник стації] долонею по чубі ..  Словник української мови у 20 томах
4. любування — Любува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. любування — ЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. любува́ти і любува́тися. Два літа підряд палив [Петро] хати людям. А коли впіймали, признався, що робив те ради любування вогнем (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 268).  Словник української мови в 11 томах