любування
ЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. любува́ти і любува́тися.
Два літа підряд палив [Петро] хати людям. А коли впіймали, признався, що робив те ради любування вогнем (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 268).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЮБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. любува́ти і любува́тися.
Два літа підряд палив [Петро] хати людям. А коли впіймали, признався, що робив те ради любування вогнем (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 268).
Словник української мови (СУМ-11)