любощі

ЛЮ́БОЩІ, ів, мн. Те саме, що любо́в 1.

Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118);

Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні.., 1958, 82);

Це саме надходить та пора, коли Купала розтрушує любощі (Стельмах, І, 1962, 540);

// Інтимні стосунки з особою іншої статі.

Заводить [Тетяна] любощі з регентами і з сільськими писарями (Вас., II, 1959, 80).

Значення в інших словниках

1. любощі — лю́бощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. любощі — Кохання, любов; (любування) пестощі, милування.  Словник синонімів Караванського
3. любощі — -ів, мн. Те саме, що любов 1). || Інтимні стосунки з особою іншої статі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. любощі — ЛЮ́БОЩІ, ів, мн. Те саме, що любо́в 1. Козаки не дуже вдавались у любощі; знали сю неміч найбільш дівчата да молодиці (П. Куліш); Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить...  Словник української мови у 20 томах
5. любощі — КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття).  Словник синонімів української мови
6. любощі — Лю́бощі, -щів, -щам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. любощі — Лю́бощі, -щів ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада.  Словник української мови Грінченка