любісінький —
любі́сінький 1 прикметник такий, як і був рідко любі́сінький 2 прикметник будь-який рідко
Орфографічний словник української мови
любісінький —
-а, -е. Пестл. до любенький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
любісінький —
ЛЮБІ́СІНЬКИЙ¹, а, е, розм., рідко. Надзвичайно милий, приємний, дорогий для кого-небудь. А Лембики, погризшися, уп'ять [знову] Цілісінькі-любісінькі стоять! (Л.
Словник української мови у 20 томах
любісінький —
Любі́сінький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
любісінький —
ЛЮБІ́СІНЬКИЙ¹, а, е, розм., рідко. Такий, як і був; однаковісінький. А Лембики, погризшися, уп’ять [знову] Цілісінькі-любісінькі стоять! (Бор., Тв., 1957, 158); На ходу все лапав: не вірилося, що сопілка в нього, та усміхався: — Є, любісінька!...
Словник української мови в 11 томах