1. Словник української мови Грінченка

любісінький

Любісінький, -а, -е

Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любісінький — любі́сінький 1 прикметник такий, як і був рідко любі́сінький 2 прикметник будь-який рідко Орфографічний словник української мови
  2. любісінький — -а, -е. Пестл. до любенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любісінький — ЛЮБІ́СІНЬКИЙ¹, а, е, розм., рідко. Надзвичайно милий, приємний, дорогий для кого-небудь. А Лембики, погризшися, уп'ять [знову] Цілісінькі-любісінькі стоять! (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. любісінький — Любі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. любісінький — ЛЮБІ́СІНЬКИЙ¹, а, е, розм., рідко. Такий, як і був; однаковісінький. А Лембики, погризшися, уп’ять [знову] Цілісінькі-любісінькі стоять! (Бор., Тв., 1957, 158); На ходу все лапав: не вірилося, що сопілка в нього, та усміхався: — Є, любісінька!... Словник української мови в 11 томах