любісінько
Любісінько
нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- любісінько — любі́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- любісінько — присл., розм. Цілком спокійно; преспокійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- любісінько — ЛЮБІ́СІНЬКО, присл., розм. Цілком спокійно. Любісінько пасеться [худоба] на тих самих панських стернях (І. Франко); Ліс на нижньому кінці Базавлугу дуже винищено й на місці колишніх пущ і непроглядних нетрів нині хлібороби любісінько викохують капусту (А. Словник української мови у 20 томах
- любісінько — Любі́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- любісінько — ЛЮБІ́СІНЬКО, присл., розм. Цілком спокійно; преспокійно. Любісінько пасеться [худоба] на тих самих панських стернях (Фр., VIII, 1952, 92); Не до однієї ж дівчини вчащав Юрко, не з однією жартував, а потім любісінько лише здоровкався з нею (Стельмах, Хліб.., 1959, 591). Словник української мови в 11 томах